я

Знаєш, якось так романтично мені в цю дощово-весняну нічку. хочеться пригорнути до себе, вдихнути холодне і вохке повітря, змерзнути і накритись холодною ковдрою, нагріваючи її своїм тілом, грітись і думати, що так приємно просто бути. ще цокотіти зубами, але вже тепло і не хочеться думати про все, що сталося. про те, що фантасти вигадали людей-друзів, а ти так повірив/повірила. про те, скільки всього *висить* на твоїй-моїй голівонці. про те, що треба виховувати в собі силу і мужність. хочеться бути такою слабкою і хворобливосонноромантичною. хочеться поспати до обіду, а може й довше, вийти на мокрий асвальт і йти кудись жуючи лукум. а може сісти в літак/поїзд/машину і поїхати кудись, або в Францію. ото мої сни на сьогодні. і де ж ти? як мій Париж? цвітуть каштани? напевне гарно...знаю лише, що осінню ти будеш їх їсти і казати, що це делікатес. теж дощ? я знала! напевне тому цілий день мрію. ти ж знаєш, що дощ-моє і тоді я лише живу. купи мені квиток на пароплав по Сені і я приїду! обов*язково...

дивні ранки

Знаєш інколи прокидаєшся від страху проспати. Проспати не щось, а так просто. Ти ніби випереджаєш будильник. Якось так тепер стала прокидатись. А ще оте дивне відчуття, що ти повинен/повинна щось там зробити. Як же хочу його покинути, відкинути десь в минуле. Мої ранки стали розпланованими. Занадто снобськими. Єдине, що вибиває мене з графіку це одяг. Цими днями ранки забиті моїм одягом, а дзеркало втомлено зітхає: "переодягнись! не гарно тобі в цьому."
Свої ранки я заповнюю дурним серіалом, вівсяною кашею з курагою, якимось чаєм (в основному ромашковим) і одягом.
Для себе розумію, що бути самій це мій вибір, це я. Мені так добре. В мене гарні друзі. В біді ніколи не покинуть. Це я знаю, але поговорити просто так я можу з собою і може тобою.
Мої ранки вони прекрасні, от тільки нема з ким їх розділити. Ти десь ще далеко, а я вже відчуваю легкий трепет.
Мої ранки вони не пізні і не ранні, вони не сонні і не бадьорі, не сумні і не веселі, вони просто мої.
І я встаю з свого білого кованого ліжка, босоніж йду до ванни, одягаю лінзи і чітко бачу себе, роблю усі звичні снобські процедури, а потіп стаю перед дзеркалом в одних майтках і приміряю плаття, футболки, джинси, ліфи...переодягаюсь-переодягаюсь-передягаюсь...