Знаєш інколи прокидаєшся від страху проспати. Проспати не щось, а так просто. Ти ніби випереджаєш будильник. Якось так тепер стала прокидатись. А ще оте дивне відчуття, що ти повинен/повинна щось там зробити. Як же хочу його покинути, відкинути десь в минуле. Мої ранки стали розпланованими. Занадто снобськими. Єдине, що вибиває мене з графіку це одяг. Цими днями ранки забиті моїм одягом, а дзеркало втомлено зітхає: "переодягнись! не гарно тобі в цьому."
Свої ранки я заповнюю дурним серіалом, вівсяною кашею з курагою, якимось чаєм (в основному ромашковим) і одягом.
Для себе розумію, що бути самій це мій вибір, це я. Мені так добре. В мене гарні друзі. В біді ніколи не покинуть. Це я знаю, але поговорити просто так я можу з собою і може тобою.
Мої ранки вони прекрасні, от тільки нема з ким їх розділити. Ти десь ще далеко, а я вже відчуваю легкий трепет.
Мої ранки вони не пізні і не ранні, вони не сонні і не бадьорі, не сумні і не веселі, вони просто мої.
І я встаю з свого білого кованого ліжка, босоніж йду до ванни, одягаю лінзи і чітко бачу себе, роблю усі звичні снобські процедури, а потіп стаю перед дзеркалом в одних майтках і приміряю плаття, футболки, джинси, ліфи...переодягаюсь-переодягаюсь-передягаюсь...
мої ранки ше гірші...
ВідповістиВидалитизазвичай це хаос. розлита кавачай, скомкана і закинута в шафу постіль, загублені шкарпетки, тапки, заколки, прикраси, сумки і все,що тільки можна, перечитані ранкові новини ( останнім часом такі новини,що їх ні ранком, ні в обід, ні ввечері читати не варто. тупо паскудить життя)
пережований снідонок, список справ, запізнення........
П.С. поговоримо?)